Сьогодні ми згадуємо про всіх загиблих від Голодомору 1932–1933 років, а також штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голодомору, заподіяного сталінським тоталітарним режимом, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття.
Наш обов’язок сьогодні – не лише відвоювати свободу, а й зберегти пам`ять про всіх невинно закатованих, пам`ять про тих, хто не дожив, пам`ять про тих, хто не долюбив, пам`ять про живих і ненароджених.
Схилімо голови та вшануймо хвилиною скорботи пам’ять всіх Героїв, які віддали своє життя за Україну.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину
запалюють свічку. Саме тому щороку в четверту суботу листопада з настанням темряви українці запалюють в своїх оселях свічки як символи скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.
